Що принесуть електронні книги вінницьким бібліотекам?

Що принесуть електронні книги вінницьким бібліотекам?

— Розпочалось все з того, — розповідає Наталя Морозова, — що ми разом з представниками програми Фонду Біла й Мелінди Гейтс почали вчитися. Тобто всі директори обласних бібліотек сіли за парти для того, щоб вивчити, що таке “адвокація”, що таке “менеджмент організацій”, як працює та чи інша організація, яка виробляє соціальні послуги, чим це відрізняється від виробництва промислових товарів, умовно кажучи. Але саме перше це адвокаційна діяльність, тобто як бібліотека повинна вміти позиціонувати себе в суспільстві, бути потрібною в суспільстві. Ми вчилися в Києві, ми поїхали в Литву, подивилися, як вони це роблять там: це промо-акції, це рекламна продукція, це вміння спілкуватися з журналістами, це вміння написати прес-реліз, це вміння в Інтернеті надати про себе відомості, правильно «розкрутити» сайт, створити блог, відпрацювати в соціальних мережах. Всі ці технології — це шість модулів, які були розроблені в “Бібліомості”. І зараз в нас сільські бібліотекарі вчать “web 2.0”, ведуть унікальні блоги про життя села, про події, які в селі відбуваються. З часом, я думаю, що вони вже в Твіттері будуть вже писати постійні розмови, що цікавого відбулося, тому що там, де “Бібліоміст” відкрив свої Інтернет-центри на базі сільських бібліотек, відбувається зовсім інше життя. Бібліотекар вже зараз стає дійсно особою такою іміджевою, інтелігентною, інформаційно обізнаною.

До речі, до конкурсу цьогоріч долучилося книгозбірні вісімнадцяти районів Вінницької області. А до кінця цього року комп’ютерне обладнання та вільний доступ до мережі Інтернет отримають ще п’ять бібліотек регіону в рамках фінального раунду “Бібліомосту”. Це – Іллінецька, Козятинська, Білопільська, Непедівська та Серебрійська книгозбірні.

Серед іншого в рамках цієї програми у Вінниці відбувся Перший міжрегіональний ярмарок «Бібліотечні інновації для громад: створюємо майбутнє». Упродовж двох днів учасники з Київської, Житомирської, Кіровоградської Черкаської та нашої областей згуртувалися в експоцентрі Торгово-промислової палати. Там вони пропонували власні новинки, які можна використати в книгозбірнях.
— Наш проект на інноваційному ярмарку має назву «Бібліотеки мають талант», — каже говорить бібліограф Вінницької міської централізованої бібліотечної системи Ніна Скорик. — Вся наша робота в останні роки націлена на спеціалізацію кожної бібліотеки, на запровадження інноваційних послуг для громади, а саме для малозахищених громадян, для дітей-сиріт, для багатодітних родин. Тому ми сьогодні намагались представити різноманіття всіх форм роботи, які націлені на цю категорію наших користувачів. Гуртків, до речі, в нас налічується більше п’ятдесяти, а сама система складається з вісімнадцяти бібліотек-філій.

Та, напевне, найголовнішою інновацією в цій галузі на Вінниччині стало наповнення бази даних бібліотек електронними книгами та запровадження пристроїв, за допомогою яких можна читати оцифровані тексти.

— Статистика за останні три-чотири роки свідчить про те, що все більше й більше книжок виходить не в друкованому вигляді, а в електронному — зауважує директор “Тімірязєвки” Наталя Мороз. — Майже в сотні разів більше електронних книжок виходить в усьому світі, в Росії зокрема також. В Україні ситуація не така позитивна, ми ще недостатньо випускаємо електронних книжок, я маю на увазі не просто електронну копію друкованої книги. Є видавництво “ЦУЛ” в Україні, яке видає в електронному вигляді підручники, тобто вони видають і в друкованому вигляді, комплектують бібліотеки України і також ви можете паралельно замовити електронну ідентичну копію цього підручника. Але недоліки цієї електронної копії в тому, що її можна тільки читати з монітора комп’ютера, вона в PDF-форматі викладена, а далі – нічого з цим форматом зробити не можливо – ні скопіювати, ні роздрукувати. Тим більше виникає нерівність в можливостях суспільства — дехто має кошти для того, щоб придбати пристрої, за допомогою яких можна читати електронні тексти. Це можуть бути планшети, це можуть бути мобільні телефони, смартфони. Це може бути нове покоління електронних читалок, це можуть бути «букрідери», це можуть бути Nexus які зараз дуже популярні, тому що вони дають можливість гортати сторінки, як в звичайній книзі, мати доступ до Інтернету, спілкуватися з будь-якими сайтами ліцензованими, які надають доступ до електронних книжок.

Відтак постає питання забезпечення, так би мовити, казенними “електронними читалками”. Вони “Тімірязєвці” з’явилися три роки тому завдяки знову ж таки співпраці з американцями.

— Посольство Сполучених Штатів в Україні зробило подарунок для бібліотек обласних, каже Наталя Морозова, — подарувавши таким центрам, які мають назви “Вікно в Америку”, планшети “Apple” і “Kindle”, тобто пристрої, які дають можливість читати ліцензовану повнотекстову книгу через “Amazon”. Звичайно, це все надається безкоштовно, але в стінах бібліотеки. Поки що вони додому не видаються, але разом з цим кожного року стають все дешевші й дешевші, тому все ж такти більшість європейців, американців купують ці пристрої і звертаються вже через бібліотеку до ліцензованих повнотекстових сайтів.

До речі, в обласній книгозбірні імені Тімірязєва створюються електронні книги і власними силами – працівники сканують тексти та розпізнають їх спеціальною програмою. Адже згідно із Законом України “Про бібліотеки та бібліотечну справу”, якщо з часу смерті автора пройшло більше 70 років, і про себе не заявив його спадкоємець чи близький родич, то бібліотека має право розпоряджатися твором як власним продуктом.

— Ми робимо так електронну бібліотеку Вінницьких авторів і краєзнавчої літератури початку минулого століття для вільного доступу наших користувачів, — розповідає директор “Тімірязєвки” Наталя Морозова. — Крім того, в нас є електронні бази даних, нас фінансують на придбання таких баз даних і в цьому році користувачі нашої бібліотеки, і нашого міста, і нашої області через он-лайн доступ, або безпосередньо в нашій бібліотеці можуть скористатися електронними базами даних повних текстів російських дисертацій. Звичайно, там є певні обмеження, її можна роздрукувати, але не можна скопіювати, але коли ви її друкуєте, то, звичайно, там через діагональ, через весь лист написано, з якої бази йде. Це інтересно для наших науковців, для наших аспірантів, для наших молодих студентів, які здійснюють ті, чи інші дослідження. В нас є ще електронні журнали й газети. І зараз з часом навіть ті колишні журнали російські або радянські, які виходили, журнал «Смена», «Нева», «Москва» — вони всі є в архівах в повних текстах в безкоштовному доступі і можна їх прочитати через Інтернет. Тобто таким чином ми бачимо, що з часом, мабуть, всі будуть звертатися й читати певну літературу, не можу й не хочу казати, що всю, але певний об’єм літератури через Інтернет.

— Ці відцифровані матеріали можна копіювати?

— Все-таки ми намагаємося певні обмеження ставити, тобто можна скопіювати частину. Знову ж таки, тут те ж авторське право, оскільки бібліотека володіє цим виданням початку минулого століття, звичайно, ми відповідаємо за те. щоб воно використовувалося з обов’язковим посиланням, де була ця література, або ця тема, або ці тексти знайдені. Звичайно, є в нашому бібліографічному описі обов’язкове правило описування сайту.

Ще один спосіб, який може додати популярності книгозбірні, – це наявність фонду аудіокниг, тобто текстів, озвучених красивим дикторським голосом, інколи з елементами драматургії. В бібліотеці “Тімірязєва” їх зараз така велика кількість, що директор Наталя Мороз навіть не бралася їх підраховувати.

— Вони в нас є, ми зберігаємо їх на сервері, ми надаємо їх безкоштовно, — розповідає Наталя Морозова, — людина їх може скопіювати на диск, ми можемо надати диск. Єдине, чого поки що немає, але також ми сподівалися, що нам вдасться це зробити, ми думали, що ми ще будемо невеличкий плеєр для дисків давати додому. Там зібрано всю класику світову, зібрані сучасні романи, навіть якісь сюжетні, такі як радіовистави – величезна кількість, десь половина вінчестера, а вінчестер в нас десь на п’ятсот гігабайт. У нас є, навіть, волонтери, які можуть приїхати, довести на диску цю звукову історію. Якщо там в оселі цієї людини є на чому далі слухати, то вона отримує ці звукові книжки.

І наостанок. Лише в фонді обласної наукової універсальної бібліотеки імені Тімірязєва – майже 1 млн примірників документів всіх типів і видів, в тому числі майже 500 тисяч книг, понад 300 тисяч журналів, 31 тисяча підшивок газет і 27 тисяч нотних видань, карт, альбомів та компакт-дисків. Щороку до цієї кількості додається 20 тисяч нових видань. Тож у допитливої молоді та знаючих науковців Вінниччини інформаційного дефіциту точно немає. Єдине, що змушує задуматись, чи повинні ми, так би мовити, з простягнутою рукою стояти перед американськими бібліотекарями, чи, можливо, варто власними силами підіймати авторитет наших книгозбірень.

Олександр Мамай

КОММЕНТАРИИ

Оставить комментарий

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>