Співрозмовники скоординували позиції напередодні засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ, яке відбудеться у четвер, 29 січня.

Президент України також повідомив Президента Європейської Ради про прогрес, якого досягла Україна у виконанні другої фази Плану дій з візової лібералізації, та закликав Європейський Союз ухвалити політичне рішення щодо надання Україні безвізового режиму з країнами Шенгенської зони на травневому саміті «Східного партнерства» у Ризі.

Також Петро Порошенко закликав ЄС збільшити обсяг макрофінансової допомоги Україні та обговорив питання донорської конференції, запланованої на квітень 2015 року.

«Тому пропонується режим, коли до місцевих виборів працюватимуть військово-цивільні адміністрації в районах та містах, яким перейдуть всі повноваження місцевого самоврядування до обрання повноправних представницьких органів, які будуть діяти після виборів», — повідомив Петро Порошенко. За його словами, призначатися можуть не лише військові, але і цивільні люди, які мають господарчий досвід і можуть відповідати за вирішення безпекових та гуманітарних проблем людей, які живуть на звільнених територіях.

Петро Порошенко наголосив, що в багатьох містах, які сильно постраждали від постійних обстрілів, гуманітарна ситуація дуже складна.

У східних та південних областях, зокрема в Харківський, Одеській, Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Донецькій та Луганській областях, має бути посилена охорона важливих об’єктів інфраструктури та життєзабезпечення.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який також був присутнім на зустрічі, повідомив про рішення Кабінету Міністрів за результатами засідання РНБО і на виконання доручень Президента ввести режим надзвичайної ситуації на території Донецької та Луганської областей. Також рішенням Уряду по всій іншій території країни підвищено режими реагування на надзвичайні ситуації до категорії «режимів повної готовності».

Прем’єр-міністр повідомив, що сьогодні розпочато інвентарізацію всіх об’єктів цивільного захисту населення. За даними попередньої перевірки, яка проводилась протягом останніх двох місяців, половина об’єктів не готові до прийняття людей. Одну з причин – брак фінансування – частково планується вирішити за рахунок резервного фонду Уряду. «Головна причина полягає в тому, що цим просто ніхто не займався протягом останніх двадцяти років», – сказав Прем’єр-міністр.

На зустрічі також були присутні Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, Секретар РНБО Олександр Турчинов, лідери фракцій – партії «Блок Петра Порошенко» Юрій Луценко, партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко, Радикальної партії Олег Ляшко, партії «Об’єднання «Самопоміч» Олег Березюк, а також перший заступник голови партії «Народний Фронт» Андрій Тетерук.

Під час візиту до Франції в Єлисейському Палаці Президент України також провів низку коротких зустрічей з лідерами країн ЄС, очільниками Євросоюзу та міжнародних організацій. Зокрема з прем’єр-міністрами Італії Маттео Ренці, Іспанії — Маріано Рахое, Норвегії — Ерною Солберг, Швеції — Стефаном Левеном, Ізраілю — Беньяміном Натаньягу, Словенії — Миро Цераром, Люксембургу — Ксав’є Бетелем, Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом, Високим представником ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки  Федерікою Могеріні та Головою Європарламенту Мартіном Шульцем, Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтентенбергом та Генеральним секретарем Організації економічного співробітництва і розвитку (OECP) Хосе Анхелем Гурріа.

- Я ніколи не боявся спілкування з народом. Але, якщо ви згадаєте, 1 грудня 2013 р. опозиційні лідери вже повели людей до будівлі Адміністрації Президента. І хоча переважна більшість маніфестантів була налаштована мирно, вже тоді була група агресивних радикалів, готових до відкритого прояву насильства. Вони чекали моєї появи, щоб спровокувати атаку на президента, при якій спецслужби повинні були б адекватно відреагувати.

Ви ж пам’ятаєте настрій цих молодиків. Уявіть, що було б, якби там з’явився я.

- Щоб зрозуміти, хто за цим стояв, треба зрозуміти, кому це було вигідно. Мені це було зовсім невигідно.

Безумовно, ніякого наказу на розгін демонстрантів не було і не могло бути. На мій погляд, це була добре організована провокація, для того щоб перевести мирні акції протесту в радикальне русло. У мене немає прямих доказів того, що за провокацією 30 листопада стоїть Льовочкін. Однак такі підозри мають під собою досить вагомі підстави.

«Провал Радою законопроекту щодо РНБО — дуже переконлива перемога тих, кому не потрібен ефективний сектор нацбезпеки і оборони України. З квітня ми киваємо на те, що між силовиками не відпрацьовано взаємодію. А як його відпрацювати, якщо єдиний координуючий орган у цій сфері — РНБО — по суті є шкільним гуртком за інтересами, не мають реальних повноважень? Але варто було спробувати дати цій структурі реальну можливість працювати, як підняли крик табуни тих, хто про нацбезпеки навіть на рівні Вікіпедії нічого не знає. Дуже здивований, що в їх рядах — наші партнери по коаліції, які кістьми ложаться, лише б не допустити реальної координації дій армії, НГУ, спецслужб. У Кремлі сьогодні велике свято…»

- На жаль, у Верховній Раді сталося три випадки кнопкодавства. Член групи Єремеєва Кацуба-старший проголосував за сусіда Ігоря Молотка, а член «Народного фронту» Олена Колганова — за Павла Петренка. Про кнопкодавство у групі Єремеєва я сказав при виступі в парламенті, а до Олени Колганової підійшов особисто. Вона вибачилася, а Павло Петренко сказав, що напише заяву до апарату Верховної Ради з проханням не враховувати його голос. В кінці засідання член фракції БПП Алексей Гончаренко проголосував за Дмитра Голубова. Ми піднімемо це питання на засіданні фракції БПП та вимагатимемо покарання.

Як стверджує Лещенко він не розуміє, які можуть бути аргументи для кнопкодавства. Та йому соромно, що ця хвороба перекинулася і на Верховну Раду восьмого скликання.

На подібне вже встиг відреагувати лідер ВО «Свобода», що не пройшла до Ради, Олег Тягнибок.

- Перші кнопкодави в новій Раді! Вони мають скласти мандат! Це персональна відповідальність керівників фракцій і груп.

- Юрко Бублик повідомив: місця комуняк в Раді освячено священниками, дідька вигнали! — написав лідер «Свободи».

Напередодні, 1 грудня, народний депутат Юрій Бублик анонсував прихід в Раду священника. Про це він написав на своїйсторінці у Facebook.

- Завтра ( 2 грудня ) священник таки освятить місця після комуністів у Верховній Раді. Сподіваюсь, з Божою поміччю зробимо більше для України, аніж ті ленінці, що з 91-го штани протирали, — написав свободівець.

Нагадаємо, нардепи від ВО «Свобода», які пройшли в Парламент, відразу обіцяли покликати священика, аби освятити місця, де минулого скликання сиділи комуністи. За їх словами, на нових місцях «свободівцям» не дуже комфортно.

«Жодних підстав для того, щоб піддаватися паніці, не існує. Нами розроблені і за останні 2 місяці втілені в життя серйозні кроки з підготовки наших Збройних Сил, інших підрозділів для захисту України», — сказав Глава держави.

«Якщо події почнуть розгортатися всупереч Мирному плану, то українські Збройні Сили сьогодні готові й здатні дати відсіч», — наголосив Президент.

Він підкреслив, що Україна завжди відстоювала позицію мирного врегулювання ситуації на Донбасі й доклала максимум зусиль для того, щоб не допустити ескалації.

«Ми бачимо вирішення питання окремих районів Донецької і Луганської областей виключно політичним, мирним шляхом. Але сили і засоби для того, щоб захистити державу, в нас на сьогоднішній день є. Порох треба тримати сухим», — наголосив Глава держави.

За словами Петра Порошенка, для забезпечення потреб військових вітчизняна економіка працює зараз за принципом «все для фронту, все для перемоги». За останній період, зазначив він, було докладено значних зусиль для посилення та дооснащення військових у зоні АТО.

Ангела Меркель відзначила, що Мінські домовленості мають виконуватися сторонами в повному обсязі. Вона також запевнила, що ситуація в Україні стане одним з найважливіших питань під час саміту «Великої двадцятки» в австралійському Брісбені, що відбудеться 15-16 листопада.

Також співрозмовники обговорили питання гуманітарної допомоги для мешканців Донбасу та питання енергетичної безпеки.