«Я пишу цей лист від чистого серця. Я довго мовчала, і, напевно, це було помилкою, оскільки це мовчання використане проти мене. Тепер я хочу розставити всі крапки над «і», висловити, що я дійсно відчуваю.

Останнім часом моє ім’я цинічно використовується для різноманітних політичних та медійних маніпуляцій. При цьому, моя громадянська позиція є і залишається незмінною: я люблю Україну, і любов до батьківщини ввібрала з самого дитинства. Я народилася в прекрасному буковинському краї і вважаю, що патріотизм людини визначається не словами, а вчинками. Протягом 20-ти років моєї творчої діяльності, я славлю Україну по всьому світу, на всіляких конкурсах і фестивалях, приносячи нагороди і формуючи позитивний образ України. Моя місія як артиста нести музику, дарувати людям радість.

Я не політик, і ніколи не відчувала амбіцій з цього приводу. Впевнена, що не можна змішувати ці два поняття: артист і політика. Але сьогодні саме політики використовують моє ім’я з метою своїх брудних ігор.

В той день, коли, виконуючи інтернаціональний обов’язок в Афганістані загинув мій брат, моє серце розривалося на частини, я не розуміла «за що?» Привезли цинкову труну, який навіть не дозволили відкрити. Мій вибір був між ненавистю і любов’ю. Як з цим жити? Я вибрала — любов. Влада і гроші, чиїсь політичні ігри… Я досі не знайшла відповіді, за що і заради чого він загинув…

Я зробила свій вибір — нести любов людям через музику. Це завжди було і буде моїм вибором: служити людям своєю творчістю. Коли я на сцені, з глядачами мене об’єднують — музика і любов. Коли я співаю, я співаю для всіх і не поділяю свого глядача по національності або релігії, кольору шкіри або сексуальної орієнтації. Для мене, це не чорний або білий, це просто люди, які люблять мою музику, а я співаю для них.

Ніхто не має права мені диктувати, яким чином мені любити і підтримувати свою країну. Свій внесок у справу миру, злагоди, підтримки українських громадян я роблю не під тріск телекамер, а так, як вважаю за потрібне і гідним. Я не прошу всіх погоджуватися зі мною, але я прошу поважати моя думка. Тому що демократія — це повага до думки інших. Це цивілізований шлях будь-якої демократичної держави, в якій головною цінністю вважається людське життя, сім’я, мир і процвітання.

Тому ні «ДНР», ні «ЛНР», ні «Правий сектор», ні «Свобода», не мають морального права торкатися мого імені. Вони не мають ніякого відношення до мене!

Я за мир! І прошу цього світу для всіх нас! Я вірю, що хороших людей набагато більше, ніж поганих. І добро рано чи пізно перемагає зло!»

Нагадаємо, у суспільстві виник значний резонанс, коли Лорак прийняла російські нагороди в той час, як в країні триває фактично війна. Під час виступу в Одесі сталися масові сутички міліції з активістами.