Втім, все нове, як відомо, це добре забуте старе. Яскравим прикладом, що ілюструє цей вислів може стати шугарінг — процедура видалення волосся за допомогою цукрової пасти. Цим методом користувалися перські красуні більше тисячі років тому. І ось зараз він знову набуває популярності.

Слово шугарінг, природно, не перського походження. Його придумали вже у цьому столітті, коли процедуру перейняли сучасні салони краси. Походить воно від англійського слова «sugar» — читається як «шуга», а перекладається, як цукор. Так що назву процедури дав основний компонент пасти.

Сам процес шугарінга дуже схожий з такою процедурою, як воскова епіляція: на шкіру наноситься в’язка клейка маса, яка захоплює волоски. Після охолодження маси, вона ривком знімається зі шкіри, проти росту волосся. У результаті волоски видаляються разом з масою. Особливість шугарінга в тому, що цукрова паста не липне до шкіри, тільки до волосся. У підсумку больові відчуття мінімальні, роздратування на шкірі відсутнє, та й таке явище, як вросле волосся практично виключено.

Ще один яскравий плюс шугарінга в домашніх умовах — це простота приготування і мінімальна вартість інгредієнтів. Крім того, якщо з першого разу приготувати пасту не вийде, результат можна буде просто з’їсти, адже переварена паста для шугарінга — це звичайна карамель.

Залишилося тільки розповісти, як самостійно приготувати пасту з цукру. Для початку варто згадати 2 простих правила, адже саме їх порушення призводить до помилок початківців.

Краще не доварити, ніж переварити. Якщо виявиться, що маса недоварена, її можна буде поставити на маленький вогонь і доварити, якщо ж притримати суміш на плиті, її залишиться тільки з’їсти або викинути.

Дуже важливо дочекатися повноцінного остигання маси. Воно займає не менше однієї години. Тільки у тому випадку, якщо суміш охолоне до потрібної температури, роздратування шкіри і опіку не буде.

Склад пасти: 300 г цукру, 40 г води і стільки ж лимонного соку. Всі інгредієнти перемішуються. Посуд з речовиною ставиться на вогонь і доводиться до кипіння (1-2 хвилини). Після цього потужність зменшується, і суміш продовжують варити, постійно помішуючи ще 5-8 хвилин, до отримання медового кольору. Суміш змінює колір дуже стрімко, і якщо здалося, що потрібний колір отриманий, краще зняти посуд з вогню і почекати, поки зійде піна. Якщо колір дуже світлий, потрібно поставити його знову на слабкий вогонь.

Трохи теплу суміш наносять на шкіру, а після охолодження видаляють різким ривком. Можна робити це за допомогою смужки тканини чи паперу або і без додаткових засобів.